Робота в парадигмі супроводу передбачає наступне:

До функцій заступника директора з організації навчально-виховного процесу, відповідального за профільне навчання, належать:

• створення цільових тимчасових робочих груп, відповідальних за вирішення окремих завдань профільного навчання, і організація їх роботи;
• складання навчального плану, розкладу навчальних занять, організація профільного навчання;
• регулярне інформування педагогічного колективу, учнів та їх батьків, а також адміністративного апарату і вищих органів управління про реалізацію профільного навчання;
• поточний і підсумковий аналіз роботи цільових тимчасових робочих груп;
• розробка пропозицій про винагороду педагогам за поточні та підсумкові результати в профільному навчанні;
• підготовка заявок на придбання нової навчально-методичної літератури, обладнання, технічних засобів навчання та інших компонентів матеріально-технічної бази, необхідних для здійснення профільної підготовки ліцеїстів;
• документальне оформлення освітнього процесу.

До функцій заступника директора з навчально-виховної роботи, відповідального за допрофільну підготовку, належать:

• підготовка матеріалів для складання та укладання договорів батьків та ліцею на основі індивідуальних навчальних планів;
• розробка та затвердження навчального плану, що включає допрофільну підготовку, складання розкладу занять - модульних курсів за вибором;
• контроль за станом системи допрофільної підготовки;
• підготовка інформаційних матеріалів для батьків і випускників дев'ятого класу: рекламних текстів, інформації про професії, які затребувані в даний час на ринку праці, та прогнозів на майбутнє, про результати підготовки учнів до профільного навчання і т.д.

До функцій заступника директора з науково-методичної роботи належать:

• накопичення інформації про передовий досвід профільного навчання, створення інформаційного банку за системою профільного навчання;
• організація навчання вчителів методам розробки програм елективних курсів, а також - ефективним освітнім технологіям (проекти, дебати, дослідницька діяльність, активізуючі методики, портфоліо і т.д.);
• виявлення та оцінка мотиваційної готовності вчителів ліцею до профільного навчання, розробка системи мотивації і стимулювання продуктивної діяльності вчителів;
• організація колективної розробки програм допрофільного і профільного навчання в навчальному закладі.

До функцій заступника директора з виховної роботи належать:

• створення в освітньому просторі ліцею місць придбання учнями нового освітнього, соціального, управлінського і комунікативного досвіду;
• створення місць для накопичення учнями досягнень в портфоліо: рейтингових змагань, олімпіад, конкурсів, оглядів знань, фестивалів портфоліо і т. д.;
• керівництво діяльністю класних вихователів основної школи.

До функцій класного керівника основної школи належать:

• збір даних про плани та наміри учнів, їхні інтереси, схильності, мотиви, сильні і слабкі сторони, готовність в цілому до соціально-професійного самовизначення;
• виявлення можливостей і ресурсів для подолання наявних в учнів проблем;
• розробка засобів і процедур педагогічного супроводу соціально-професійного та профільного самовизначення школярів в освітньому процесі, відповідних індивідуальним особливостям сприйняття ними допомоги, що надається;
• надання допомоги по здійсненню соціально-професійного самовизначення в освітньому просторі і підтримку учнів при вирішенні ускладнень і проблем, які виникають;
• аналіз і корекція процесу та результатів профільного соціального самовизначення;
• виявлення і формування освітнього запиту дев'ятикласника;
• навчання підлітка способам прийняття рішень про вибір індивідуального маршруту освітньої діяльності;
• спільний аналіз можливих обмежувачів свободи вибору профільного навчання;
• сприяння у визначенні необхідних «проб вибору профілю навчання»;
• оцінка готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання у старшій школі;
• організація рефлексії учнем його освітньої діяльності та процесу самовизначення;
• надання інформації та рекомендації про напрями та способи отримання освіти.

До функцій класного керівника (тьютора) старшої школи належать:

• виявлення освітніх потреб та запитів школярів, порівняльний аналіз з запитами і потребами їх батьків, організація рефлексії учнями процесу їх життєвого і професійного самовизначення;
• навчання учнів розробці індивідуальних навчальних планів, допомогу в їх оформленні, організаційна підтримка їх реалізації та коригування, контроль за їх виконанням;
• організація й адресне сприяння у проведенні «професійних проб» - участі ліцеїстів у навчальних, соціальних та допрофесійній практиках, елективних курсах, соціально-значущих проектах і програмах додаткової освіти;
• планування, організація та проведення інформаційних заходів, рейтингових змагань, конкурсів, оглядів, олімпіад, тренінгів, освітніх подорожей, «зоряних походів» і т.д.;
• надання оперативної допомоги ліцеїстам у пошуку та використанні інформаційних ресурсів для вирішення виникаючих у них завдань;
• створення організаційно-педагогічних умов для накопичення «портфоліо», проведення моніторингових досліджень процесу та результатів профільної підготовки.

До функцій психолога основної школи належать:

• психолого-педагогічний супровід самовизначення школяра в рамках допрофільної навчання, індивідуальні та групові консультації;
• навчання учнів способам прийняття рішень про вибір індивідуального маршруту освітньої діяльності;
• проведення тренінгів, що активують методик з питань профільної орієнтації;
• діагностика запитів учнів та батьків на навчання за індивідуальними навчальними планами;
• аналіз мотиваційного середовища, створеної для введення профільного навчання.

До функцій психолога, відповідального за профільне навчання, належать:

• систематичне дослідження професійної орієнтованості учнів старших класів, розвитку їх самостійності, відповідальності, толерантного свідомості;
• систематичне вивчення і прогнозування освітніх запитів учнів та їх батьків, дослідження динаміки формування навчального співтовариства старшокласників;
• психологічний супровід індивідуальних навчальних планів за запитами класних вихователів;
• проведення тренінгів для учнів з розвитку навичок конструктивного спілкування та ефективної взаємодії в різних видах діяльності, з використання мирних засобів з вирішення конфліктів;
• індивідуальне консультування з питань самовизначення.

До функцій соціального педагога належать:

• створення в освітньому просторі ліцею місць придбання учнями нового соціального і комунікативного досвіду;
• організація і підтримка освітньої діяльності учнів за межами освітньої установи.

Роль психолога в просторі допрофільної навчання

    Перш ніж визначити роль психолога в просторі допрофільного навчання необхідно визначити зміст даного простору, а також, можливі труднощі, які виникають при організації допрофільної підготовки учнів.
    Отже, допрофільне навчання - засіб диференціації та індивідуалізації навчання, коли за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу більш повно враховуються інтереси, схильності і здібності учнів, створюються умови для утворення старшокласників відповідно до їх професійними інтересами та намірами щодо продовження освіти.
    Показниками, які свідчать про реалізацію цілей допрофільного навчання, служить не тільки готовність учнів до продовження освіти за обраним напрямом, але і зрілість у виборі способу його одержання після школи. Під зрілістю розуміється вибір, який, з одного боку, відповідає індивідуальним здібностям і потребам, а з іншого боку особистим можливостям і рівню практичної підготовки учнів.
   Мета психолого-педагогічного супроводу допрофільної навчання - розширення соціального досвіду старшокласника в процесі вибору профілю, освоєння практик дорослому житті.
   Обгрунтуванням ролі психолога в психолого-педагогічному супроводі допрофільного навчання в умовах мережевої організації процесу профілізації є наступні положення:

• допрофільне навчання учнів конкретної школи здійснюється за рахунок цілеспрямованого й організованого залучення освітніх ресурсів інших освітніх установ;
• недолік методичного, матеріального та нормативно-правового забезпечення освітнього процесу конкретної школи для ефективної організації підготовки одночасно за кількома профілями;
• обмеженість вибору варіативного змісту допрофільної підготовки, тобто не кожна школа має необхідні ресурси для забезпечення варіативного пропозиції старшокласнику набору профорієнтаційних і предметних елективних курсів;
• дозвіл окремих психологічних труднощів учасників освітнього процесу в умовах профільної школи.

    Завдання психологічної підтримки допрофільної підготовки - допомогти старшокласникам у розумінні себе як людини, здатної свідомо обирати сферу прикладання своїх сил, відповідати за себе, впевнено жити і активно діяти в сучасній реальності, навчитися розбиратися в світі професій, співвідносити свої «хочу» і «можу» з ринком праці.

Завдання:

• активізація процесів особистісного та професійного самовизначення в процесі психолого-педагогічного супроводу позанавчальної діяльності;
• корекція особистісних установок і домагань учнів з урахуванням соціальних умов професійної діяльності та вимог до професії людини в умовах формування і реалізації індивідуальної освітньої програми старшокласника;
• формування у старшокласників інформаційної компетенції про ринок праці та ринок освітніх послуг.

    Основні напрямки діяльності: профактівація, профпросвещеніе, індивідуальне та групове консультування, психологічна діагностика, моніторингова та аналітична діяльність, тренінгова робота, профілактика асоціальної поведінки підлітків.

Психологічний супровід предпрофільной підготовки включає в себе наступні компоненти:

1. Систематичне відстеження психолого-педагогічного статусу учня та динаміки його розвитку в процесі навчання

• Виявлення готовності дитини до навчання на конкретному профілі (визначення профільної спрямованості), див. нижче.
• Прогноз на ступінь психологічної та педагогічної успішності дитини, що навчається на тому чи іншому профілі (когнітивна, емоційна, мотиваційно-потребностно задоволеність; висока успішність, активність та ініціативність при освоєнні нових знань).
• Підсумкова діагностика (формування особистої професійної перспективи - ОПП).

2. Створення психолого-педагогічних умов ефективного профільного визначення і розвитку учнів.

• Треніговие заняття (розвиток мислення, пізнавальних процесів, здібностей, навичок цілепокладання).
• Інформаційна робота (лекторії про ВНЗ, ССУЗ, ПУ).
• Робота з батьками.
• Консультації батьків і учнів (за запитом).
• Проведення елективних курсів (згідно навчального плану профільних класів).

3. Підтримка педагогів-предметників, які реалізують профільної навчання в школі.

• Бесіди (індивідуальне просування учнів).
• Тренінги професійної майстерності (підвищення психологічної грамотності педагогів).
• Супровід методичних розробок вчителів.
• Ініціювання проектної діяльності педагогів.

ДІАГНОСТИКА ПРОФІЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Діагностичний комплекс:

1. Методика визначення професійної спрямованості особистості Дж. Голланда.
2. Диференційно-діагностичний опитувальник (Є. А. Климов) .
3. Карта схильностей (КС).
4. Карта інтересів (КД).